Нацбанк посилив контроль в сфері фінмоніторингу

Вводиться ризик-орієнтований підхід при плануванні перевірок НБУ впроваджує ризик-орієнтований підхід при плануванні та проведенні перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення. Так, в План перевірок включаються виїзні перевірки банків / установ, перелік яких визначається Департаментом на підставі ризик-орієнтованого підходу, в тому числі за результатами проведеної НБУ оцінки ризиків використання послуг банків / установ для легалізації злочинних доходів або фінансування тероризму.

Вводиться ризик-орієнтований підхід при плануванні перевірок

НБУ впроваджує ризик-орієнтований підхід при плануванні та проведенні перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення.

Так, в План перевірок включаються виїзні перевірки банків / установ, перелік яких визначається Департаментом на підставі ризик-орієнтованого підходу, в тому числі за результатами проведеної НБУ оцінки ризиків використання послуг банків / установ для легалізації злочинних доходів або фінансування тероризму.

Розширено перелік підстав, за наявності яких НБУ може прийняти рішення про проведення позапланової виїзної перевірки. Такими підставами є:

— інформація / документи, отримані в порядку дистанційного нагляду і / або в разі здійснення виїзної перевірки з питань фінансового моніторингу (в тому числі аналізу статистичної звітності та / або інших документів, які можуть свідчити про ознаки здійснення банком / установою ризикової діяльності);

— інформація, отримана від інших підрозділів НБУ, державних органів, органів нагляду іноземних держав про факти, які можуть свідчити про порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу та / або валютного законодавства України, наявність ознак здійснення ризикової діяльності;

— результати узагальнення матеріалів виїзних перевірок, дистанційного нагляду окремих банків / установ;

— результати невиїзних (камеральних) перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства.

Також збільшено термін, на який може продовжуватися виїзна перевірка з 30 до 60 робочих днів, і термін, протягом якого банк / установа після отримання довідки про виїзну перевірку / акту з супровідним листом вправі надати НБУ пояснення, заперечення щодо обставин, фактів порушень, висновків (при наявності), з трьох до семи робочих днів.

Зазначені зміни передбачені постановою НБУ від 24 липня 2017 року № 66 «Про затвердження змін до Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення», яке вступило в силу сьогодні, 27 липня.

Мін’юст вестиме облік порушників прав людини

Реєстр створять в рамках проекту «Я маю право» Мін’юст створить в Україні всеукраїнський публічний реєстр порушників прав громадян. Він буде доступний у вільному доступі онлайн. Також за допомогою реєстру Міністерство юстиції буде контролювати залучення до відповідальності порушників, які потрапили в список.

Реєстр створять в рамках проекту «Я маю право»

Мін’юст створить в Україні всеукраїнський публічний реєстр порушників прав громадян. Він буде доступний у вільному доступі онлайн.

Також за допомогою реєстру Міністерство юстиції буде контролювати залучення до відповідальності порушників, які потрапили в список.

За словами Міністра юстиції Павла Петренка, відстежувати порушення прав людини будуть через систему безоплатної правової допомоги, а відповідальність понесуть всі порушники — від правоохоронних і контролюючих органів до представників місцевого самоврядування.

Створення такого реєстру стане другою частиною проекту «Я маю право», який буде запущений Мін’юстом за підтримки програми USAID «Нове правосуддя» вже восени 2017 року. Перша частина проекту передбачає ознайомлення українців з їх правами.

Дисциплінарну справу на суддю не відкриють, якщо скаржник не згоден з судовим рішенням

У відкритті дисциплінарної справи повинно бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди з судовим рішенням. На суддю не відкриють дисциплінарну справу, якщо суть скарги зводиться до незгоди з судовим рішенням.Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рішенням від 26 липня відмовила у відкритті дисциплінарного провадження стосовно судді Вищого адміністративного суду України Юрія Черпака.

У відкритті дисциплінарної справи повинно бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди з судовим рішенням.

На суддю не відкриють дисциплінарну справу, якщо суть скарги зводиться до незгоди з судовим рішенням.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рішенням від 26 липня відмовила у відкритті дисциплінарного провадження стосовно судді Вищого адміністративного суду України Юрія Черпака.

Заявник скаржився на порушення суддею норм процесуального права при розгляді його касаційної скарги. На його думку, суддя Ю. Черпак, незважаючи на доводи касаційної скарги, відмовив у відкритті касаційного провадження, порушив вимоги неупередженого розгляду справи і завадив доступу до правосуддя.

Третя Дисципліна палата ВСП прийшла до висновку, що доводи заявника зводяться до незгоди з визначенням ВАСУ про відмову у відкритті касаційного провадження і не свідчать про наявність в діях судді Ю. Черпака ознак дисциплінарного проступку. Тому на підставі статті 45 Закону «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи відмовлено.

Депутатське звернення по суті справи є втручанням в діяльність судді

ВСП визнав депутатське звернення втручанням в діяльність судді

Вища рада правосуддя визнав звернення депутата Кам’янець-Подільської міської ради Хмельницької області Д. Костюкович втручанням в діяльність судді.

Суддя Київського окружного адміністративного суду Андрій Балаклицький повідомив про втручання в діяльність, яка полягала в направленому йому під час розгляду справи зверненні депутата Кам’янець-Подільської міської ради Хмельницької області VII скликання Д. Костюкович з проханням врахувати важливий і значний соціально-економічний аспект питання, що розглядається і не вживати таких заходів, як повна зупинка роботи Довжоцького МПД ДП «Укрспирт», розташованого в селі Довжок Кам’янець-Подільського району Хмельницької про бласти.

Суддя розцінив звернення як втручання в судову діяльність і надання тиску на суд для прийняття «потрібного» рішення.

Вища рада правосуддя на засіданні 27 липня визнав звернення депутата втручанням в діяльність судді Київського окружного адміністративного суду А. Балаклицького під час розгляду ним справи № 810/3545/16. Кам’янець-Подільському міськраді буде направлено звернення про неприпустимість дій, які можуть бути розцінені як вплив на суддів і судові рішення у позапроцесуальному спосіб.

Суд схвалив штраф за їзду з литовськими номерами

За ухилення від сплати митних платежів доведеться заплатити 300% несплаченої суми

Вищий адміністративний суд визнав правомірним стягнення штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів (419593,89 грн) з громадянина Азербайджану, який ввіз з Литви в Україну авто марки Ford в режимі тимчасового ввезення (до 1 року).

Авто було ввезено на підставі довіреності Європейського агентства соціальної інформації та довіреності від імені власника цього автомобіля на використання, управління, розпорядження.

Суди дійшли висновку, що ці документи не є належними і допустимими доказами наявності у позивача права користування цим транспортним засобом на митній території України.

Авто було ввезено в Україну 17 березня 2015 року, 5 липня 2016 року було складено адмінпротокол в зв’язку з тим, що водій, не маючи при собі реєстраційного документа на транспортний засіб, закріпив на ньому номерний знак від іншого автомобіля.

Водій оскаржив в суді постанову по справі про порушення митних правил від 8 грудня 2016 року, яким його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу, у зв’язку з чим і було накладено штраф в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів.

Суди дійшли висновку, що надані позивачем документи в сукупності з діями по управлінню транспортним засобом зі свідомою заміною литовського реєстраційного номера на український об’єктивно свідчать про обізнаність позивача щодо митного режиму цього транспортного засобу, спрямованість його наміру на використання транспортного засобу без сплати митних платежів, мінімізацію ризиків викриття неспроможності такого використання, а в підсумку, на ухилення від сплати митних платежі . Тому в задоволенні позову було відмовлено.

У відкритті провадження відмовив і касаційний суд. Ухвала Вищого адміністративного суду по справі № 633/383/16-а було винесено 17 травня 2017 року.

Діє Порядок ведення реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу

Визначено процедуру внесення інформації до реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Контролюючий орган, в якому ведеться облік грошових зобов’язання, податковий борг платника податків або якому подано заяву про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, забезпечує внесення даних до Реєстру.

До Реєстру вносяться дані, визначені НК, за встановленою формою по кожному з отриманих заяв.

Операційний день для отримання заяв дорівнює робочому часу робочого дня контролюючого органу.

Інформація про заяви, отримані протягом операційного дня, що підтверджується відміткою контролюючого органу, вноситься до Реєстру протягом операційного дня їх отримання в хронологічному порядку надходження.

Інформація про заяві, яка надійшла після операційного дня, вноситься в Реєстр протягом наступного операційного дня.

Заяви повинні бути внесені до Реєстру протягом одного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу та / або укладення відповідного договору з платником податків. Інформація, яку вносить до Реєстру, відбивається датою, зазначеної у відповідному документі.

Реєстр заяв розміщується на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України. Реєстрація заяв ведеться у відкритому доступі. Інформація оновлюється щодня по мірі надходження.

Порядок ведення реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу затверджено наказом Мінфіну від 30 травня 2017 року № 540, який набрав чинності 22 липня.

Діють зміни в страхуванні цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса

Фізичні та юридичні особи отримали право на відшкодування шкоди, заподіяної в результаті незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса при здійсненні ним функцій державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Встановлено обов’язковість страхування цивільно-правової відповідальності приватних нотаріусів при вчиненні ними нотаріальних дій та / або інших дій, покладених на нотаріусів відповідно до закону (включаючи функції, передбачені Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»).

Таким чином, страхувальниками є не тільки приватні нотаріуси, які здійснюють функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Зміни до Порядку і правил проведення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса внесені постановою Кабміну від 26 квітня 2017 року № 293. Постанова набула чинності з 11 травня.

В УКРАИНЕ СТАЛО ЛЕГЧЕ ПЛАТИТЬ НАЛОГИ

У Мінфіні пояснили, що на підвищення рейтингу України вплинули зміни, які відбулися в податковій сфері в минулому році. Зокрема, були знижені ставки ЄСВ з 41% до 22%, ставки рентної плати за користування надрами для видобутку природного газу, скасовано утримання ЄСВ у розмірі 3,6% із зарплати працівників, встановлено єдину базову ставку ПДФО в розмірі 18% (замість двох — 15% і 20%), введено новий порядок відшкодування ПДВ і його оприлюднення на сайті ДФС, а також систему електронного адміністрування реалізації пального.

Рейтинг Paying Taxes складається щорічно Світовим банком спільно з аудиторською компанією PriceWaterhouseCoopers за підсумками попереднього податкового року. Податкові системи оцінюються за 4 параметрами: загальна податкова ставка; час, що витрачається платником на сплату податків; кількість платежів; система відшкодування ПДВ.

Державна фіскальна служба не буде штрафувати платників податків через можливі перебої в роботі банків

Державна фіскальна служба (УКРІНФОРМ) не штрафуватиме платників податків за можливі проблеми в роботі ПриватБанку. Про це заявив глава УКРІНФОРМ Роман Насиров.

«На сьогодні в суспільстві викликає занепокоєння ситуація, яка склалася в зв’язку з роботою ПриватБанку щодо перерахування податкових зобов’язань до бюджетів, що в свою чергу може вплинути на виконання обов’язків по сплаті податків. Однак УКРІНФОРМ зі свого боку хоче заспокоїти платників податків. Адже відповідно до пункту 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів з вини банку несе відповідальність саме цей банк «, — заявив глава відомства.

Зокрема, банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом, а також відповідно до законодавства, несе іншу відповідальність за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державний цільового фонду.

«Таким чином, ГФС не штрафуватиме платників податків через можливі перебої в роботі банків», — підкреслив Насиров.

Платники податку звільняються від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі податків, зборів та інших платежів до бюджетів і спецфонд, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. У разі нарахування платнику таких штрафів і пені, платник повинен звернутися до контролюючого органу і подати оригінали або копії платіжних доручень.

«За умови, якщо НАБУ, Генеральна прокуратура не виявлять в цьому незаконних дій», — додали в ГФС.

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 року                                                   м. Київ                              К/800/44985/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Бухтіярової І.О., Веденяпіна О.А., Вербицької О.В., Кошіля В.В. Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Нечитайла О.М., Олендера І.Я., Островича С.Е., Пилипчук Н.Г., Приходько І.В., Рибченка А.О., Степашка О.І., Цвіркуна Ю.І., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі — Житомирська ОДПІ)

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року

у справі № 806/2256/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецького підприємства «Атем-Франк» (далі — ТОВ «Атем-Франк»)

до Житомирської ОДПІ

та Головного управління Державної казначейської служби в Житомирській області (далі — Управління)

про визнання протиправною бездіяльність та стягнення бюджетного відшкодування, —

встановив:

У червні 2015 року ТОВ «Атем-Франк» звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність Житомирської ОДПІ, що полягає у ненаданні Управлінню висновку із зазначенням сум ПДВ у розмірі 480 000 грн. та 1 500 000 грн., які підлягають відшкодуванню позивачеві з бюджету за лютий, березень 2015 року, відповідно; стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Атем-Франк» вказану бюджетну заборгованість.

У ході вирішення спору позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з ПДВ за березень 2015 року в розмірі 1 500 000 грн. у зв’язку з одержанням з бюджету частини оспорюваної суми.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.07.2015р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015р., позов задоволено.

Судові рішення зі спору мотивовані тим, що право платника на одержання оспорюваної суми ПДВ з бюджету підтверджено документально, а тому відмова Житомирської ОДПІ надати висновок про необхідність відшкодування цієї суми з бюджету на користь позивача є протиправною бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, що призвела до виникнення перед платником бюджетної заборгованості.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Житомирська ОДПІ, посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам спору, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та відмовити у задоволенні даного позову. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник посилається на Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, та Порядок формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03.02.2011р. № 68/23, в силу яких податковий орган не вправі складати висновки про суми бюджетного відшкодування без погодження з Державною фіскальною службою України. Також відповідач зазначає, що вимоги про визнання протиправною бездіяльності податкового органу у вигляді неподання висновку територіальному органові державного казначейства  не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У судове засідання представники сторін, яких було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового розгляду справи, не з’явилися; у зв’язку з цим справу розглянуто у письмовому провадженні відповідно до пункту 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що у податковій декларації з ПДВ, поданій ТОВ «Атем-Франк» до контролюючого органу за березень 2015 року,  позивачем було задекларовано суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 1 500 000 грн.

Правильність обчислення та об’єктивна наявність у платника права на одержання зазначених сум бюджетного відшкодування ПДВ підтверджена актом від 20.05.2015р. № 3139/06-25-15-01/30853412 «Про результати документальної позапланової перевірки правомірності нарахування ТОВ «Атем-Франк» від’ємного значення різниці між сумою податкового кредиту за лютий, березень 2015 року та бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на рахунок платика у банку за лютий, березень 2015 року».

Втім на час вирішення даного спору вказану суму не було повернуто платникові.

На підставі цього суди зробили висновок про об’єктивну наявність у платника права на одержання оспорюваної суми ПДВ з бюджету та погодилися з обраним позиваечм способом захисту порушеного права, стягнувши безпосередньо з бюджету відповідні кошти.

Водночас наведений висновок судів не відповідає юридичному висновку Верховного Суду України, викладеному, зокрема, у його постанові від 16.09.2015р. у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, Управління Державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Так, у цій постанові Верховний Суд України зауважив, що «рішення судів про задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. В цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов’язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов’язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету».

Відповідно до частини першої статті 2442  КАС висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Однак у справі, що переглядається, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне у порядку абзацу другого частини першої цієї ж статті КАС відступити від викладеної правової позиції Верховного Суду України з наступних мотивів.

За правилами пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі — ПК)  сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В силу вимог пункту 200.4 цієї ж статті ПК при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації (підпункт «б»).

Згідно з пунктами 200.12, 200.13 статті 200 ПК контролюючий орган зобов’язаний у п’ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Пунктом 200.23 статті 200 ПК передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором — платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Слід також зазначити, що з моменту виникнення у платника бюджетної заборгованості настає й протиправна бездіяльність податкового органу як суб’єкта владних повноважень, що утворює матеріально-правовий аспект порушеного права платника і наслідки якої підлягають усуненню  в судовому порядку.

Частиною другою статті 162 КАС передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб’єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. У такому разі не відбувається перебирання непритаманних суду повноважень державного органу (за відсутності обставин для застосування дискреції), а здійснюється виконання судом власної компетенції з відновлення порушеного права.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, згідно з яким стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби (пункт 23).

Таким чином, наведеним підзаконним нормативно-правовим актом безпосередньо передбачено можливість ухвалення на користь особи судового рішення про стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ і встановлено особливості процедури такого стягнення; у рамках цієї процедури особа зобов’язана подати до казначейства документи, наведені у пункті 6 зазначеного Порядку, якими є, зокрема, відповідна заява, судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

Відсутність у Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, (на який послався Верховний Суд України на обґрунтування своєї позиції) прописаного механізму бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення не є достатнім підґрунтям для висновку про відсутність даного способу захисту у національній правовій системі взагалі. До того ж, цей Порядок визначає механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість та не регулює питання погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ.

Частиною першою статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В силу частини четвертої статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Таким чином, особа, законний інтерес або право якої порушено,  може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.  У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об’єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави — учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов’язань. Крім того, Суд указав на те,  що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов’язань за статтею 13 також залежить  від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі,  так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Розкриваючи критерій ефективності способу захисту порушеного права платника, Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів зазначив, що «спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення».

Водночас у постанові від 16.09.2015р. (у згаданій справі за позовом приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс») Верховним Судом України зроблено висновок, що стягнення бюджетного відшкодування не є належним способом захисту порушеного права, яким у розглядуваній категорії спорів має бути вимога про зобов’язання податковий орган надати висновок про суму бюджетного відшкодування.

Втім у спірних правовідносинах вирішення питання про надання висновку не забезпечує погашення заборгованості держави перед боржником, а тому сприяє лише частковому відновленню порушеного права. Неприпустимою є відмова особі в задоволенні позовних вимог лише на тій підставі, що така особа прагне відновити порушене право у повному обсязі. До того ж, наявність рішення про зобов’язання суб’єкта владних повноважень надати висновок про суму податку, яка підлягає поверненню платникові з бюджету, та примусове виконання такого рішення не виключає виникнення подальшого спору щодо цієї ж суму бюджетного відшкодування у разі неперерахування коштів на рахунок платника на підставі виданого висновку.

З урахуванням викладеного задоволення лише позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Житомирської ОДПІ щодо ненадання Управлінню висновку із зазначенням суми ПДВ у розмірі 1 500 000 грн., яка підлягає відшкодуванню позивачеві з бюджету за березень 2015 року, не можна визнати достатнім та ефективним способом захисту порушеного права ТОВ «Атем-Франк».

З огляду на гарантоване статтею 55 Конституції України право особи захищати свої права будь-яким, незабороненим законодавством способом, з урахуванням наявності у чинному законодавстві механізму стягнення надміру сплачених коштів з державного бюджету на підставі судового рішення та вимог статті 13 Конвенції щодо ефективності правового захисту суди правомірно задовольнили розглядувані позовні вимоги у повному обсязі, визнавши протиправною бездіяльність податкового органу та безпосередньо стягнувши з Державного бюджету України бюджетну заборгованість на користь платника.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне також зауважити, що факт погашення оспорюваної суми бюджетної заборгованості на стадії перегляду справи в апеляційному порядку не впливає на обов’язок апеляційного суду надати правову оцінку рішенню суду першої інстанції та не може розцінюватися як підстава для зміни або скасування такого рішення відповідно до статей 201, 202 КАС. Чинним адміністративним процесуальним законодавством не передбачено скасування судового рішення з причин його виконання скаржником, у тому числі й до набрання законної сили цим судом актом.

Врахування факту погашення бюджетної заборгованості з ПДВ перед платником відбувається у процедурі виконання судового рішення відповідно до вимог пункту 23 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845. За змістом цієї норми після надходження визначених документів від стягувача орган Казначейства надсилає до органу державної податкової служби запит щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування такого податку. У разі коли на дату надходження виконавчого документа або у процесі його виконання розмір такого залишку зменшився, орган державної податкової служби узгоджує протягом п’яти робочих днів зазначений розмір із стягувачем, про що повідомляє органу Казначейства за встановленою формою. Після закінчення строку узгодження розміру зазначеного залишку орган Казначейства передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства. Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.

Отже, наведений Порядок забезпечує перерахування платникові у процедурі примусового виконання судового рішення лише залишку невідшкодованої суми ПДВ з урахуванням дійсного стану розрахунків платника з бюджетом.

За таких обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень і задоволення касаційних вимог Житомирської ОДПІ відсутні.

З відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 5846,40 грн., сплату якого було відстрочено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.10.2015р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 94, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, —

ухвалив:

Касаційну скаргу Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області — залишити без задоволення.    

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня                  2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року — залишити без змін.

Стягнути з Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області судовий збір в сумі 5846,40 (п’ять тисяч вісімсот сорок шість грн. 40 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у                    м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030005 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075).

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Головуючий:Н.Є. Маринчак Судді:            Л.І. Бившева   І.О. Бухтіярова   О.А. Веденяпін   О.В. Вербицька   В.В. Кошіль   Л.В. Ланченко   А.М. Лосєв   О.М. Нечитайло   І.Я. Олендер   С.Е. Острович   Н.Г. Пилипчук   І.В. Приходько   А.О. Рибченко   О.І. Степашко   Ю.І. Цвіркун   В.П. Юрченко